WeBible

А це ті, що поприхо́дили до Давида в Ціклаґ, коли він ще ховався перед Саулом, сином Кішевим, і вони були серед ли́царів, що допомагали в війні,

що були озбро́єні лу́ком, що кидали правицею та лівицею камі́ння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина:

голова Ахіезер та Йоаш, сини ґів'янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу,

і ґів'онянин Їшмая, ли́цар серед тридцятьох та старши́й над тридцятьма́, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад,

Ел'узай, і Єрімот, і Беал'я, і Шемарія, і гаріф'янин Шефатія,

Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов'ам, хорх'яни,

і Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору.

А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки́, мужі відважні, на війні, озбро́єні великим щито́м та списо́м. А їхні обличчя — то обличчя ле́в'ячі, а щодо швидкости — вони були, як са́рни на гора́х.

Голова — Езер, другий — Овадія, третій — Еліав,

четвертий — Мішманна, п'ятий — Їрмея,

шо́стий — Аттай, сьо́мий — Еліїл,

во́сьмий — Йоханан, дев'ятий — Елзавад,

десятий — Єремія, одина́дцятий — Махбанай.

Оці були з Ґадових синів, голови військо́вих відділів, мали́й — один на сотню, а великий — на тисячу.

Це ті, що перейшли Йорда́н першого місяця, коли він був перепо́внений понад усі береги свої, і порозганя́ли всіх ме́шканців долин на схід та на за́хід.

І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині до Давида.

А Давид вийшов перед них, і, відповіда́ючи, сказав їм: „Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покарає!“

І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав: „Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссе́їв! Мир тобі, і мир то́му, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог!“ І прийняв їх Давид, і поставив на чолі́ війська.

І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филисти́млянами проти Саула на війну, — а він не поміг їм, бо филистимські князі́, порадившись, відіслали його, говорячи: „За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула!“

Коли він ішов до Ціклаґу, збігли до нього з Манасії: Аднах, і Йозавад, і Єдіаїл, і Михаїл, і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, — го́лови Манасіїних тисячок.

І вони допомагали Давидові проти юрби́, бо вони всі — хоробрі вояки́, і поставали провідника́ми військо́вих ві́дділів.

Бо день-у-день прихо́дили вони до Давида помагати йому, аж став та́бір великий, як та́бір Божий.

А оце число головни́х озбро́єних військо́вих відділів, — вони прийшли до Давида в Хевро́н, щоб передати Саулове царство йому, за Господнім словом:

Юдиних синів, що носили великого щита́ та списа́, — шість тисяч і вісім сотень озбро́єного ві́йська.

З Симеонових синів хоробрих воякі́в військово́го відділу — сім тисяч і сто.

З Левієвих синів — чотири тисячі й шість сотень.

І Єгояда, проводи́р синів Ааронових, а з ним три тисячі й сім сотень.

І юна́к Садо́к, хоробрий воя́к, та дім його батька, — зверхників двадцять і два.

А з Веніяминових синів, Саулових братів, — три тисячі, а більша частина їх аж дотепе́р трималися Саулового дому.

А з Єфремових синів — двадцять тисяч і вісім сотень хоробрих воякі́в, мужів славних дому їхніх батьків.

А з половини Манасіїного племени — вісімнадцять тисяч, що були́ докладно зазна́чені за і́менем, щоб прийти настанови́ти Давида царем.

А з Іссаха́рових синів, що мали розумі́ння ча́су, щоб знати, що́ буде робити Ізра́їль, їх голів було двісті, а всі їхні брати́ робили за їхнім нака́зом.

Із Завулона тих, що виходять на війну, що ставляться в бойово́му поря́дку зо всякими військо́вими речами, — п'ятдесят тисяч, щоб допомагати з ці́лим серцем.

А з Нефтали́му — тисяча зверхників, а при них зо щито́м та списо́м — тридцять і сім тисяч.

А з Данян тих, що ставляться в бойово́му поря́дку — двадцять і вісім тисяч і шість сотень.

А з Аси́ра тих, що виходять на війну, щоб ставитися в бойові́м поря́дку, — сорок тисяч.

А з того бо́ку Йорда́ну з Руви́мівців, і Ґа́дівців, і з полови́ни Манасі́ї, зо всякими військо́вими знаря́ддями для бою — сто й двадцять тисяч.

Усі ці люди — військо́ві, що ставилися в бойово́му поря́дку, ці́лим серцем поприхо́дили до Хевро́ну, щоб настанови́ти Давида царем над усім Ізра́їлем. Та й решта Ізраїля були односе́рді, щоб настанови́ти Давида царем.

І були́ вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати́ нагото́вили їм.

А також ті, що були близькі́ до них, аж до Іссаха́ра, і Завуло́на, і Нефтали́ма, спрова́джували хліб ослами, і верблю́дами, і му́лами, і худобою великою, їжу мучну́, спресо́вані фіґі, і родзи́нки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну́, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі.